flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Норма статті 191 Сімейного кодексу України щодо стягнення аліментів з дня пред’явлення позову є імперативною

12 вересня 2017, 10:24

У 2014 році особа звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Позивач вказувала, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають неповнолітню дитину. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, офіційно не працює, однак виїжджає на сезонні роботи, а тому може надавати достатню матеріальну допомогу на утримання дитини.

Суд першої інстанції заочним рішенням задовольнив частково позов та стягнув з особи аліменти в твердій грошовій сумі на утримання доньки щомісячно в розмірі 800 грн до досягнення нею повноліття, починаючи з 06 листопада 2014 року.

Майже через два роки відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення. Заочне рішення було скасовано, а справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

За результатами розгляду справи суд задовольнив позов частково та стягнув аліменти на утримання дитини у розмірі 850 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 09 серпня 2016 року.

Суд першої інстанції визначив датою початку стягнення аліментів – день звернення відповідача з заявою про перегляд заочного рішення.

Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині дати стягнення аліментів на 06 листопада 2014 року та зазначив, що ч. 1 ст. 191 СК України передбачено імперативну норму щодо стягнення аліментів з дня пред'явлення позову. ВССУ вказав на законність рішення апеляційного суду.

Також погодився ВССУ з висновками судів про можливість стягнення аліментів з особи у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 180 СК України батьки мають обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Якщо платник аліментів має нерегулярний мінливий дохід, частку доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи відсутність доказів надання відповідачем допомоги по утриманню спільної дитини в добровільному порядку та наявністю у нього нерегулярного доходу, ВССУ визнав законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки (ухвала від 04.09.2017 у справі № 309/4402/14-ц).

В чинній редакції статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Нагадаємо, що відповідно до пунктів 4, 4-1 частини першої статті 96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, у разі якщо:

- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

- заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

В той же час частина друга статті 191 Сімейного кодексу України передбачає можливість присудження аліментів за минулий час (не більш як за три роки) у випадку, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

 

Джерело: Інформаційно-правовий портал «Українське право»