Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кабінет Міністрів України подав на розгляд парламенту зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які мають привести українські норми про застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою у відповідність з європейськими.
Безпосередньо це урядовий законопроект, головною метою якого є усунення недоліків кримінального процесуального законодавства, що лежать в основі системних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пояснювальної записки, документ розроблено Міністерством юстиції на виконання підпункту 3 та підпункту 5 пункту 14 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (далі – План заходів), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р.
У рішеннях ЄСПЛ «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, яке набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року, «Чанєв проти України» від 09 жовтня 2014 року, яке набуло статусу остаточного 09 січня 2015 року, та «Кущ проти України» від 03 грудня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 03 березня 2016 року, констатовано порушення прав на свободу та особисту недоторканність», - йдеться в поясненні до законопроекту.
Крім того, як зазначають автори, цими рішеннями встановлено порушення положень статті 5 Конвенції, а саме: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення тощо.
Водночас листом Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи було зазначено, що вирішення судом за відсутності клопотання питань щодо обрання, зміни, продовження або скасування запобіжних заходів не зобов’язує суд постановляти вмотивоване рішення, обґрунтовувати необхідність та доцільність подальшого тримання особи під вартою, що може протирічити положенням самого КПК. Адже відповідно до частини шостої статті 194 КПК України строк дії обов’язків покладених на підозрюваного/обвинуваченого і передбачених частиною п’ятою цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Тому законопроектом пропонується внести відповідні зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема це статті 176, 199, 315, 331, 374, 404, 433, 442 та 455.
Так, стаття 199 доповнюється новим положенням відповідно до якого яких у разі закінчення строку тримання під вартою до проведення підготовчого засідання питання про продовження тримання під вартою вирішується слідчим суддею за клопотанням прокурора.
Суттєвих змін може набути стаття 331 КПК України. Нагадаємо, що ця стаття врегульовує обрання, скасування, зміну або продовження запобіжного заходу в суді. Так законопроектом запропоновано доповнити цю норму новим пунктом, відповідно до якого у разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування або судового розгляду, та закінчення строку їх дії, визначеного ухвалою суду, обвинувачений має бути негайно звільнений з-під варти або обмежень внаслідок застосування домашнього арешту.
Кім того закріплюється, що виключно суд за наявності клопотань зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом запобіжного заходу.
Також законопроект спрямований на удосконалення норм кодексу,якими встановлено порядок обрання запобіжних заходів судами апеляційної так касаційної інстанцій в тому числі при скасуванні судового рішення і призначенні нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції. Так наприклад, стаття 455 доповнена новим пунктом, безпосередньо яким встановлено, що «при скасуванні судового рішення і направленні справи на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення, у постанові вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
Прийняття проекту Закону, на думку авторів, забезпечить приведення у відповідність до міжнародних стандартів та практики Європейського суду з прав людини положень КПК щодо врегулювання питання застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою.