Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судами розглядався позов особи про стягнення коштів, сплачених нею за проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду у справі про розірвання шлюбу та поділ майна.
Відповідно до обставин справи експертний висновок апеляційний суд визнав таким, що виконаний з явними порушеннями приписів Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, у висновку експертизи неправильно визначено вартість спірної земельної ділянки. Апеляційний суд дійшов до висновку про неможливість використання судом висновку експертизи як допустимого доказу та призначив у справі повторну експертизу.
Суд першої інстанцій задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача, кошти, які були витрачені позивачем на проведення експертизи експертами, що перебувають у трудових відносинах з відповідачем. При вирішенні спору суд керувався статтями 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, хоча й не погодився з застосованими до спірних правовідносин нормами матеріального права.
Так, апеляційний суд зазначив, що необґрунтованість висновку експертизи призвела до понесення позивачем безпідставних витрат, які не можуть бути предметом відшкодування у цивільній справі відповідно до положень процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат, а тому такі витрати за своєю правовою природою є збитками в розумінні п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 3, 12 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний, зокрема провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Суд апеляційної інстанції вказав, що надання обґрунтованого висновку є належним виконанням зобов'язання по проведенню експертизи. Хоча така експертиза і призначається судом, але за клопотанням сторони, яка і проводить оплату за проведення експертизи в цивільній справі.
Таким чином, надання експертом необґрунтованого висновку є неналежним виконанням зобов'язання, що з врахуванням обставин справи відповідно є підставою для покладення на експерта цивільно-правової відповідальності.
Також апеляційний суд виходив з того, що за своєю правовою природою спірні правовідносини є аналогічними правовідносинам у сфері договірних правовідносин, а тому для відшкодування шкоди підлягають застосуванню норми матеріального права, якими врегульовано відшкодування збитків саме в сфері договірних правовідносин за аналогією норми права в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, хоча таке зобов'язання і виконувалося на підставі судового рішення.
ВССУ скасував судові рішення попередніх судових інстанцій та у позові відмовив.
Колегія суддів дійшла висновку, що позов про стягнення грошових коштів не підлягає задоволенню в обраний позивачем спосіб, оскільки витрати, які понесла особа за проведення в іншій справі судової експертизи, не можуть бути відшкодовані шляхом подання окремого позову ні на підставі ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, як помилково вважав суд першої інстанції, ні на підставі ст. ст. 22, 610, 611, 623 ЦК України, що помилково зазначив апеляційний суд. Питання про стягнення цих витрат повинно вирішуватися в іншій вищевказаній справі щодо розірвання шлюбу і поділу майна.
Суд виходив з роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Так, після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених ст. 88 ЦПК України. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз (рішення ВССУ від 19.07.2017 у справі № 751/4330/16-ц).
_03_03.png)
