Вільні херсонці,
Третій рік поспіль ми зустрічаємо цей день з особливим тремтінням — як день, коли Херсон знову став собою. Ми відчули, що свобода — не слово з книжок, а повітря, яким дихаєш і яке не можна замінити нічим.
Так, сьогодні ми живемо під обстрілами, але з піднятою головою. Бо найстрашніше вже було — окупація. Після неї навіть вибухи звучать інакше: у кожному — упертість, сила, доказ того, що Херсон стоїть. Стоїть і чекає, коли вся Херсонщина знову буде вдома — як і кожен клаптик окупованої української землі.
Україна проходить навіть крізь руїни, біль і тишу після вибухів. І вона обов’язково повернеться туди, де її чекають.
Ми вдячні нашим захисникам — тим, хто звільнив Херсон, і тим, хто нині боронить кожне місто, село й дім.
А тим, хто залишається під окупацією, хочемо сказати: ви не забуті. Ми з вами серцем і вірою.
Не втрачайте надії — вона веде нас усіх до перемоги.
Саме завдяки нашим воїнам, незламності та спільній вірі ми можемо говорити:
«Так, важко. Але ми — вільні».
З повагою,
колектив Херсонського міського суду Херсонської області
_03_03.png)
